Дніпровська буфонада
Після негідної втечі Йовічевіча з клубу дніпровське небо затягнуло хмарами. І ось раптом блиснула блискавка та вдарив грім: спортивним директором Дніпра-1 стане сумнозвісний Євген Красніков, а головним тренером - темна конячка Олександр Кучер. Добре це чи погано? Наше буремне життя влаштоване так, що в ньому не буває однозначно добрих або на сто відсотків поганих подій. Чорне та біле завжди перемішані в якійсь пропорції, тож давайте спробуємо її визначити.
Почнемо з чорного. Красніков - персонаж, емоційне ставлення до якого у дніпровського вболівальника не може бути позитивним. Він замазаний по справі договірного матчу між Карпатами та Металістом, за що свого часу був відсторонений від футболу на 5 років за рішенням спортивного арбітражного суду Лозани. Очевидно, що той матч - лише один з довгого переліку "сумнівних" матчів Металіста тих часів, які мали ознаки фіксованого результату або допомоги харків'янам з боку арбітрів. З'являється сумнів, чи не станемо ми тепер на слизьку доріжку "рішалова" за лаштунками?
Не менш очевидно, що головний тренер Кучер - це креатура саме Краснікова. Спеціаліст, про тренерські здібності якого можна лише здогадуватись, бо увесь його нетривалий досвід роботи пройшов у нижчих лігах з реінкарнованим Металістом за умови тотальної переваги клубу в ресурсі та якості складу над всією лігою. Чи здатний Олександр скласти конкуренцію досвіченим візаві на рівні прем'єр-ліги - це питання, відповідь на яке можна отримати лише через практичний екперимент.
Викликає питання також співпраця нинішнього керівництва клубу з Красніковим: чи вдасться Андрію Русолу знайти з ним спільну мову і продемонструвати злагоджену роботу на результат? Можливо, навіть більше сумнівів викликає подальша доля в клубі Гліба Платова - молодого спеціаліста з науковим підходом до справи, представника нової генерації українських футбольних функціонерів і одного з її лідерів. На Гліба багато хто покладав надії щодо модернізації принципів роботи клубу - чи не завадить йому фактична зміна глобального вектора розвитку?
Та і загалом, клуб змінює стратегію планомірного розвитку на різкий спалах активності з неясними перспективами. Ставиться завдання боротьби за чемпіонство, але це поняття розтяжне; формально можна сказати, що Дніпро-1 боровся за чемпіонство і в минулому сезоні, бо відставання від лідера на момент зимової паузи (7 очок) лишило місце для мрійливих фантазій. А якщо невдача? Процес перевтілення карети на гарбуз знайомий нам надто добре, щоб спокійно ставитись до можливості такої перспективи.
Тепер спробуємо наляпати білої фарби. Такі питання, як підкуп команд-суперниць та/або арбітрів, визначаються на рівні керівництва клубу. Іншими словами, якщо керівництво клубу визначить свою позицію так, що це неприпустимо, то цього не буде. А до сьогодні позиція найвищого керівництва ФК/СК Дніпро(-1) щодо такої можливості була жорсткою та принциповою, і на неї не вплинула свого часу навіть перспектива команди Рамоса виграти чемпіонат. Що ж краще: мати результат чи білі рукавички? Чи пишатись не до кінця чесною перемогою? Чи вити по-вовчому, коли живеш з вовками? Ці філософькі питання для нас поки що не на часі.
Щодо Краснікова. Видати ситуацію як прецедент співпраці зі "зрадниками" не вийде: Красніков вже мав неофіційну співпрацю з Дніпром за часів ФК та тренера Маркевича. Та і сам Маркевич такий самий "зрадник", як і Красніков, тим паче що Мирон Богданович працював в клубі офіційно, а його результат у вигляді фіналу Ліги Європи начебто нікому поперек горла не став. Красніков же доклав руку до появи в команді таких гравців як Джон Руіс, Андерсон Піко, Едмар та Папа Гуйе. Якщо лишити за дужками недружній емоційний фон, його діяльність на латиноамериканському ринку за часів Металіста викликає повагу, реалізувати наданий фінансовий ресурс йому тоді вдавалося зповна. Професійні якості Краснікова навряд чи можуть бути предметом дискусії. Навіть для "маленьких динамівців" є аргумент: не так давно з Красніковим співпрацював Суркіс :)
Щодо Платова. Гліб прийшов до клубу як куратор академії, але через деякий час очолив і скаутський відділ. Ще тоді виникло питання, чи не забагато функцій та повноважень покладено на одну людину? Прихід Краснікова не означає неминучого усунення Платова від усіх справ - якраз академку нічого не заважає лишити Глібові. З точки зору подальшої перспективи клубу це було б далекоглядним рішенням.
Якщо бути до кінця чесними перед собою, то "планомірний розвиток" клубу був не більше, ніж ілюзія. Реальність лишалась суворою та невблаганною: на сьогодні створити в Україні "правильний" і при цьому конкурентоздатний клуб без залучення "зовнішнього" капіталу на меценатських засадах - нездійсненне завдання. Така залежність встановлює певні правила гри, і вони всім добре відомі: будь-коли може трапитись будь-що. От воно і трапилось. А хто до такого не готовий, має запитати себе, чи відповідали реальності його очікування?
Всі ми хотіли підсилення складу, і тепер завдяки збільшеному фінансовому ресурсу воно відбудеться. Всі хотіли боротьби за більш високі завдання, бо у футболі ніколи не буває достатньо - навіть Реал, вигравши три Ліги чемпіонів поспіль, прагне виграти й четверту - і тепер це також буде. Тож чи варто так вже сильно перейматись через персону Краснікова та несподіваний фортель "головного інвестора"? Всі ми роками та десятиліттями дивимось футбол заради емоцій, і тепер страждати від їхньої нестачі не доведеться. Чи перетвориться карета на гарбуз знову - це наразі невідомо. Але попередня карета за секунду до перевтілення лишила нам спогад на все життя. Тож займайте місця в глядацькій залі - буде гаряче!
Слава Україні! Слава ЗСУ! Смерть ворогам. Разом переможемо!
Lexa, спеціально для FCDNIPRO.COM